Luch Design Bureau

Історія

Бюро засноване в Києві 1965 року як дослідно-конструкторське бюро ДКБ-485; назву «Луч» воно отримало 1975 року. У радянський період КБ стало провідним розробником систем автоматизованого контролю та діагностики авіаційного озброєння: тут створили систему САК-46 — одну з перших автоматичних систем контролю ракет в СРСР, мобільні станції підготовки ракет «Інгул» (1968–1972) і «Трубіж» (1969–1977), а в 1981–1983 роках — багатофункціональний комплекс «Гурт» для роботи з понад 40 типами ракет.

1992 року «Луч» отримав статус державного підприємства, а 2004 року — нинішню назву. Після здобуття Україною незалежності бюро переорієнтувалося на створення власної зброї: спершу керованих ракет для танкових гармат і протитанкових комплексів, потім високоточних реактивних систем, протикорабельних ракет і засобів ППО. Продукція «Луча» постачалася до країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У жовтні 2020 року генеральному конструктору бюро Олегу Коростельову присвоїли звання Героя України за створення сучасних зразків озброєння.

Протитанкові комплекси

Першим напрямом незалежного «Луча» стали керовані ракети, що запускаються зі стволів гармат: «Стугна» для 100-мм протитанкових гармат МТ-12 «Рапіра» і танків Т-55, а також «Комбат» для 125-мм танкових гармат. На їх основі бюро створило родину протитанкових ракетних комплексів, які серійно випускає київський завод «Артем».

Головний із них — переносний комплекс «Стугна-П» (експортна назва Skif), прийнятий на озброєння 2011 року. Він використовує ракети калібру 130 і 152 мм з наведенням за лазерним променем і уражає цілі на дальності до 5–5,5 км удень і до 3 км уночі. «Стугна-П» стала одним із найвідоміших українських протитанкових засобів під час повномасштабного вторгнення 2022 року. Легкий переносний комплекс «Корсар» калібру 107 мм з дальністю до 2,5 км прийняли на озброєння влітку 2017 року; для бойових модулів бронетехніки бюро розробило комплекс «Бар'єр».

Ракетне озброєння

У 2010-х роках «Луч» розробив на базі радянської РСЗВ «Смерч» високоточну реактивну систему «Вільха» калібру 300 мм: керована ракета несе бойову частину 250 кг на дальність до 70 км із круговим імовірним відхиленням близько 10 м. Систему прийняли на озброєння 2018 року, а модернізована ракета «Вільха-М» збільшила дальність до 130 км. У бою «Вільха» застосовується з травня 2022 року.

Найвідоміша розробка бюро — протикорабельна крилата ракета Р-360 «Нептун». Перші випробування відбулися в березні 2016 року, перший успішний політ — 30 січня 2018 року, а перший навчальний дивізіон надійшов до ВМС України в березні 2021 року. 13 квітня 2022 року, за даними української сторони, двома ракетами «Нептун» було уражено флагман Чорноморського флоту РФ крейсер «Москва», який затонув наступного дня. Згодом ракету доопрацювали для ударів по наземних цілях, а 15 березня 2025 року президент України повідомив про успішні випробування та бойове застосування «Довгого Нептуна» з дальністю до 1000 км.

Протиповітряна оборона

З 2016 року «Луч» розробляє зенітний ракетний комплекс «Корал». У червні 2021 року бюро захистило аванпроєкт комплексу в Міністерстві оборони; тоді ракета з активною радіолокаційною головкою самонаведення була розрахована на дальність до 30 км і висоту до 10 км і призначалася насамперед для кораблів із вертикальним пуском. 8 вересня 2026 року на виставці MSPO в Польщі вперше показали наземну пускову установку «Корала» на шасі Tatra T-815-7; за даними розробників, комплекс розрахований на ураження аеродинамічних і балістичних цілей.

Виробництво та партнерства

«Луч» — насамперед конструкторське бюро: серійний випуск його розробок, зокрема протитанкових комплексів, веде київська холдингова компанія «Артем». У створенні «Нептуна» брали участь і інші українські підприємства, серед них «Мотор Січ» (двигун МС400), «Візар» і «Радіонікс». 14 квітня 2026 року в посольстві України в Німеччині «Луч», Fire Point і німецька Diehl Defence підписали угоду про технологічну співпрацю, насамперед у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.